Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
приказувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
примовляти — я/ю, я/єш, недок., примо/вити, влю, виш; мн. примо/влять; док. 1) перев. недок., перех. і неперех.Супроводжувати яку небудь дію словами; приказувати. || Граючи або танцюючи, вимовляти слова пісні, примовки і т. ін. || Казати приказку відповідно… … Український тлумачний словник
побиватися — а/юся, а/єшся, недок. 1) Судорожно здригатися, кидатися, метатися. 2) Дуже тужити, нудьгувати, жалкувати за ким , чим небудь. || Переживати через кого , що небудь. || над ким – чим. Плакати, приказувати, припадаючи до тіла покійника. 3) Старатися … Український тлумачний словник
приказати — див. приказувати … Український тлумачний словник
приказування — я, с. Дія за знач. приказувати 1) … Український тлумачний словник
приповідати — а/ю, а/єш, недок., приповісти/, і/м, іси/, док., діал. 1) Розповідати. 2) Приказувати. 3) Те саме, що прикладати 5) … Український тлумачний словник
голосити — (над ким чим, по кому чому й без додатка голосно плакати, ридма ридати), тужити (за ким чим), побиватися (над ким чим), оплакувати (кого); примовляти (до кого), приказувати (до кого), причитати (над ким), причитувати (над небіжчиком плачучи,… … Словник синонімів української мови
при... — Префікс, що вживається для творення слів з новим різним значенням. Слова ці, в більшості, мають те саме звучання і значення що й в українській літературній мові, і відрізняються тільки наголосом, напр.: [бракує сторінки машинопису]пригноблювач,… … Словник лемківскої говірки
